Нотатки з приводу ново американсько вйськово стратег «Змцнення глобального лдерства США: проритети оборони в XXI столтт». Псля того, як президент Барак Обама, представляючи в Пентагон нову вйськову стратегю, пдкреслив: «Свт ма знати: США не мають намру втрачати свою перевагу», можна з повною на те пдставою стверджувати, що багатополярний свт, про який так багато говорилося останн роки, наказав довго жити.Свт тримався на радянських «багнетах»Сьогодн вдразу луснула дея, згдно з якою на мсце бполярного свту, де капталстичний Захд на чол з США протистояв комунстичному Сходу на чол з СРСР, повинен був, нбито, заступити багатополярний свт, в якому одному полюсу - США - протистоятимуть вдразу деклька нших «полюсв ». ¶ де ж ц «полюси» стримування, пдтримки свтового балансу, рвноваги т.п. центри мультиполярного свту? Хто х бачив? Вони так не з'явилися. Та й не могли з'явитися, особливо при тому, що США всляко перешкоджали розвитку цього процесу. А якщо виявлялися деяким чином, то як ситуативн центри глобально уваги, пов'язан з певними мпульсами, що виходять вд США х союзникв, насамперед, щодо НАТО.¶ не треба плутати частини свту з полюсами, пдмняти поняття.Нова новтня сторя переконливо довели, що свт може бути вдносно стйким тльки при наявност двох геополтичних центрв впливу.Таким, бполярним, вн став псля закнчення Друго свтово вйни, утворення свтово системи соцалзму подальшого створення протистоять вйськово-полтичних блокв - НАТО Органзац Варшавського договору (ОВД). Саме ця млтаризована конструкця 36 рокв утримувала свт вд глобальних потряснь.Цлком об'ктивну оцнку рол Варшавського договору нещодавно виклав «Радо Свобода» вйськовий оглядач Павло Фельгенгауер. На питання - чи могла органзаця Варшавського договору протистояти силам НАТО, вн вдповв так: «Цлком могла. Там, в принцип, були плани з ведення наступально операц превентивного характеру - наприклад, з органзац танкового прориву з Центрально ґвропи до Ла-Маншу до окупац практично вс Захдно ґвропи. Для цього готували досить серйозне угруповання, куди були нтегрован вйська союзникв, як були озброн радянським озбронням. Деяк з них були досить пдготовлен, особливо дивз НДР чи польськ. Це було об'днання, пдконтрольне Москв в усх вдношеннях. ¶ збройн сили цих кран були непогано нтегрован з радянськими ».Цлком об'ктивну оцнку рол Варшавського договору нещодавно виклав «Радо Свобода» вйськовий оглядач Павло Фельгенгауер. На питання - чи могла органзаця Варшавського договору протистояти силам НАТО, вн вдповв так: «Цлком могла. Там, в принцип, були плани з ведення наступально операц превентивного характеру - наприклад, з органзац танкового прориву з Центрально ґвропи до Ла-Маншу до окупац практично вс Захдно ґвропи. Для цього готували досить серйозне угруповання, куди були нтегрован вйська союзникв, як були озброн радянським озбронням. Деяк з них були досить пдготовлен, особливо дивз НДР чи польськ. Це було об'днання, пдконтрольне Москв в усх вдношеннях. ¶ збройн сили цих кран були непогано нтегрован з радянськими ».Псля розвалу СРСР ОВД протистояти гегемон США стало нкому. ¶ вже в першй половин 90-х рокв минулого столття Америка активзувала процес, перерваний в свй час Великою депресю, але який вдновився вже в ход Друго свтово вйни. Тод США зумли обзавестися вйськовими базами в ¶сланд, Пвнчнй Африц та ¶ндйському океан. Точнше, право використовувати бльшсть цих баз США отримали вд союзникв - Великобритан генерала де Голля, який представляв нтереси «Вльно Франц». Кнцевою завданням цього процесу було закрпити за Америкою статус дино свтово супердержави.«Заробивши» на вйн 10 млрд. доларв золотом, наддержавою вона стала. Не диною в т часи. Але коли Органзаця Варшавського договору зникла з карти планети, адмнстраця Клнтона замсть того, щоб за непотрбнстю розформувати НАТО як нструмент Холодно вйни, благополучно переобладнала альянс на нструмент необмеженого втручання в справи нших держав. ¶ це в той час, коли, здавалося б, зникли вс логчн обгрунтування для снування ц органзац. Однак, за твердженнями ЦРУ, Америка витратила на руйнування СРСР в цлому 13 трильйонв доларв. ·х слд було повернути в американську «казну». Самим дохдним бзнесом для Америки завжди була вйна.Псля 1945 року США були нцаторами чи учасниками бльшост вонних конфлктв в рзних районах свту, включаючи Середземномор'я, Близький Схд, Африку, Азю, Латинську Америку, Центральну ґвропу. Псля закнчення Друго свтово США НАТО пддали бомбардуванню 23 крани. Чотири останн - Югославя, Афганстан, ¶рак Лвя. У багатьох вйськових конфлктах останнх 10 рокв брали участь вйська вропейських кран. Взагал, якщо мова йде про те, де коли починати нтервенцю, «нтереси свтового соцалзму» не йдуть н в яке порвняння з «загальними правами людини», пд маркою боротьби за як Америка розв'язу вс вйни кнця минулого початку ниншнього столттяЩе 100, навть 50 рокв тому нхто б не подумав почати вйну, справжньою причиною яко було б подорожчання, скажмо, лвйського динара, гипетського фунта, драхми або будь-який нший нацонально валюти. А зараз головним засобом для боротьби з вро стала вйна майже в центр ґвропи.Ще наприкнц 1998 року був зроблений висновок про те, що захист долара вд вро може гарантувати тльки досить руйнвна болюча вйна в ґвроп, що ведеться з активною участю вропейських кран НАТО. Було розглянуто два варанти. Найбльш ефективною була визнана вйна проти Югослав, нбито, через утискв на нацональному грунт в Косово та в Воводин. Псля повтряно вйни проти Серб НАТО сама соб видала мандат на проведення операцй на необмеженй територ.Наступний крок у цьому напрямку зробив президент Джордж Буш-молодший. У квтн 2007 р. вн пдписав «оруелвський», по сут, «Акт про консолдацю свободи в НАТО», що дозволив США надавати вйськову пдтримку кранам, що прагнуть до членства в НАТО, зокрема, Груз та Укран. Розширення НАТО на Схд було, за словами Збгнва Бжезинського, «сторично обов'язково, геополтично бажано». Якщо виходити з сьогодншнх геополтичних концепцй США, то глобальний «шахст» явно мав на уваз росйський Далекий Схд.Чи виросла ґвропа з «коротких штанцв»?Рокв десять тому той же Збгнв Бжезнський визнавав, що розширення НАТО було не питанням безпеки США у звичному сенс, а питанням «рол Америки в ґвроп: чи залишиться Америка вропейською державою чи буде нова демократична ґвропа, як ранше мати внутршнй зв'язок з Америкою» . Великобританю довго називали американським «хвостом», який намагаться виляти собакою. У такй же «хвст» США намагалися перетворити всю ґвропу, яка пддавалася постйному пресингу з хнього боку. Рзниця в порвнянн з ншими кранами, наприклад, азатськими або африканськими, полягала лише в тому, що багато вропейських держав прийняли лберальну парадигму зовншньо полтики, спвзвучну з дями США, тому на них поширються формула «демократ з демократями не воюють». Що при цьому виключа наявнсть будь-яко геополтично суб'ктност передбача перетворення ґвропи в американський плацдарм, велику вйськову базу.За даними на серпень 2011 р., американц тримали в ґвроп 112 000 свох солдатв на 499 вйськових об'ктах. Найбльший контингент - 71 тисяча - дислокуться у Нмеччин. За 11-12 тисяч у Британ та ¶тал. У Бельг, ¶спан, Португал, Голланд та Туреччини в цлому прибудован ще 7300 американських солдатв. За часв протистояння НАТО з Варшавським договором у США в ґвроп було 250 тисяч вйськових. Скорочення помтне, проте, залишилося питання:
21 счня 2012 | Перегляди:558 | Додати новину в закладки
Новини, Геополтика
Чужий компьютер
Уведть свй логн пароль. Якщо Ви забули пароль, то можете його. Якщо Ви вперше зайшли то радимо Вам .
Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...
¶мперя проти мпер
Комментариев нет:
Отправить комментарий